DNA | Biomolecules | MCAT | Khan AcademyYouTube↗  IA↗(long shot)
Education  456.3K views 1K likes 29 dislikes   10 Dec 2014
Khan Academy 9.4M subscribers United States YouTube↗


Please select the problem
You must specify your email and describe the problem in detail
Describe your problem in detail if it's not obvious

Contributed subtitles
Hebrew Naama Reicher
Click to Play Video Click to Play Video
İnsanlar dünya üzerinde oldukları süre boyunca, çocukların anne baba ile
ortak özellikleri bulundurmaya eğilimi olduğunu fark ettiler.
Протягом історії люди мабуть помічали, що нащадки рисами схожі на їхніх батьків.
Örneğin, biri size "Hey! tıpkı baban gibi yürüyorsun!",
Наприклад, хтось можливо казав тобі: "Ти ходиш точнісінько як твій батько",
ya da "gülüşün anneninkine benziyor" ya da "gözlerin amcalarından birine benziyor,
або " твоя посмішка схожа на мамину" або "твої очі такі як у одного з твоїх дядьків
... ya da büyükbaban ve büyükannene" demiş olabilir.
або твоїх бабусі і дідуся".
Dolayısıyla özelliklerin kalıtsal olması fikri her zaman vardı.
Тож, завжди існували думки щодо спадковості.
Ancak konu üzerinde daha bilimsel bir çalışma yapılması 1800'lerden,
Але лише в 1800-тих спадковість почали вивчати з наукової точки зору.
genetiğin babası Gregor Mendel'den önce değildi.
Першим дослідником був Грегор Мендель, батько генетики.
Ancak o zaman bile, kalıtımın çalışma biçimini anlamaya çalışan Mendel bile...
Але навіть Мендель, який намагався зрозуміти
kalıtımın nasıl gerçekleştiğini anlamaya çalışıyordu.
механізми, намагався зрозуміти як працює спадковість,
Elbette daha sonra belirli canlı türlerini üretmeye bile başladık.
Тоді ми могли почати виводити нові види.
Ancak o bile kalıtımın moleküler temelinin ne olduğunu bilmiyordu.
Навіть він не знав точно молекулярних основ спадковості.
Ve o sorunun cevabı oldukça yakın bir zamana,
І відповіді на це питання не було аж
20. yüzyılın ortalarında Watson ve Crick DNA'nın yapısını ortaya koyana dek,
до середини 20 століття,
verilemedi.
коли структура ДНК була визначена Ватсоном і Кріком.
Çalışmaları başka bir çoklarının çalışmalarını temel alıyordu;
Їхня робота базувалася на праці багатьох інших
özellikle Watson ve Crick'in çalışması için gerekli bilginin büyük kısmını
людей, таких як Розалінд Франклін, яка стверджувала, що вона надала частину інформації
sağladığını söyleyen Rosalind Franklin, Maurice Wilkins ve daha bir çoklarının.
для роботи Ватсона і Кріка, Морріс Вілкінс і багато інших.
Gerçekten de DNA'nın yapısı hakkında bir çok kişinin söylediği şuydu;
Це була справді структура ДНК, про яку говорили:
"Hey, aradığımız molekül bu gibi görünüyor ancak bu molekül bilgi depoluyor".
"Вона виглядає як молекула, але зберігає інформацію".
Şunu açıklığa kavuşturalım; DNA 1953'de keşfedilmedi.
Просто щоб все було зрозуміло, ДНК не відкрили у 1953.
1800'lerin ortalarında keşfedilen DNA bir çeşit...
ДНК відкрили ще в середині 19 століття це було щось на зразок ...
... nükleus hücrelerinin içindeki bir moleküldü,
... молекули всередині клітинного ядра
ve insanlar bir süre
і деякий час люди говорили:
kalıtımın moleküler temelinin bu olabileceğini düşündü.
"Можливо це молекулярна основа спадковості".
Bilirsiniz, kalıtımın moleküler temelinin ne olması gerektiğini tasavvur edebilirsiniz.
Ви можете уявити, що треба для молекулярної основи спадковості
Bu, bilgi depolayabilen, çoğaltabilen, içeriği bir şekilde ifade edilebilecek
Це мала б бути молекула або ряд молекул,
bir molekül ya da
які могли б зберігати, відтворювати,
moleküller dizisi olmalıdır.
та виразити певним чином.
Ancak 1953'de DNA'nın çift sarmal yapısı oluşturulana dek öyle değildi.
Але лише в 1953 вчені встановили подвійну спіраль ДНК.
İnsanlar, "hey, aradığımız molekül bu gibi görünüyor!" dediler.
Люди говорили: "Вона виглядає як наша молекула!".
Öyleyse ilk olarak bu yapıdan söz edelim,
Тож, спочатку поговорімо про її структуру,
sonra bu "DNA", "Deoksiribonükleikasit" isminin nereden geldiğinden bahsedeceğiz.
а опісля про те, звідки з'явилась назва "ДНК", "Дезоксорибонуклеїнова кислота".
Daha sonra da neden bu yapının bilgi depolamaya, bu bilgileri çoğaltabilmeye ve
І потім ми трішки поговоримо, чому ця структура добре підходить для
ifade edilebilir hale getirmeye elverişli
збереження та відтворення
olduğu konusundan biraz söz edeceğiz.
та вираження інформації.
Gelecek videolarda bilginin ifade edilebilmesi konusunda detaya inebiliriz.
Можливо ми заглибимось у вираження інформації в наступних відео.
Burada gördüğünüz yapı,
Тож, ця структура -
bu, bir DNA molekülünün görsel tasviridir.
це візуальне зображення молекули ДНК .
Görüyorsunuz, bu burkulmuş bir merdivene benziyor.
Як ви бачите, вона схожа на гвинтову драбину
Merdivenin iki yanına
Воно має ці дві - назвемо їх - закручені ланцюги драбини,
Це один бік, а це інший бік.
Інший бік ось тут.
І між цими двома сторонами, які поєднують дві сторони цієї
гвинтової драбини, ви бачите сходинки.
І ці сходинки - і є те місце з інформацією, генетичною інформацією.
Я гадаю ви можете сказати "зберігається"
Тому що ці сходинки це послідовність різних основ.
Ви можете сказати: "Основи? Це дивно...
Це ж кислота, до чого тут основи?"
"Дезоксорибонуклеїнова кислота" називається саме кислотою, тому що
її хребет складається з цукру і фосфату.
Цукор, який формує хребет, - це дезоксирибоза,
тому це "Д" в "ДНК"
Фосфатна група це кислота.
Тому у назві є частина "кислота".
І нуклеїнова, тому що її знайшли в ядрах клітин.
Це нуклеїнова кислота, "дезоксорибонуклеїнова кислота".
Але насправді вона помірно кислотна і для кожної кислоти
відповідно є основа, і ці основи формують сходинки драбини.
І насправді кожна сходинка - це пара основ, і як я вже згадував,
це місце, де зберігається інформація.
Що я маю на увазі?
Я розповім про 4 різні основи, які утворюють сходинки молекули ДНК
Тож, перша - аденін, і ним може бути, наприклад, ця частина ось тут,
ось ця частинка може бути аденіном і ось ця теж може бути аденіном
ось ця.
Запам'ятайте, кожна з цих сходинок складається з пари основ.
Це може бути аденін, можливо це теж аденін.
Я можу зупинитися або позначити ще більше аденіну, можливо він є і ось тут.
І аденін завжди зв'язується з основою "тимін".
Я напишу це внизу. Аденін з'єднується з тиміном.
Тимін.
Тож, якщо ось це аденін, то це - тимін.
Якщо ж це аденін, то тут має бути тимін.
Намалюю спочатку тимін і тоді він теж зв'яжеться з аденіном
Тож, ось тимін, і це тимін.
І ще трішки тиміну ось тут.
І ще дві основи - це цитозин який зв'язується з гуаніном,
або гуанін, який зв'язується з цитозином.
Тож, гуанін.
Ми поки що не чіпаємо молекулярну структуру цих основ,
але ці назви основ варто знати.
Тому що вони часто зустрічаються, адже вони формують генетичний код
Гуанін з'єднується з цитозином.
Гуанін і цитозин.
Цитозин.
Тож, насправді, якщо, скажімо, тут є цитозин,
І ось тут.
Можливо це цитозин, можливо це цитозин, і це теж може бути це цитозин
це цитозин.
Тут може бути цитозин. Оскільки він завжди в парі з гуаніном.
То це гуанін, і тут буде гуанін, і тут гуанін.
Домалюю ще тут... це гуанін.
Я не говорив, що таке можливо, але вони утворюються парами,
це може бути аденін-тимін, і може бути аденін з будь-якої сторони
і тимін теж з будь-якої.
Або парами можуть бути гуанін-цитозин
з гуаніном або цитозином з будь-якої сторони.
Щоб завершити
я спробую добре замалювати сходинки.
Тож це... це гуанін у парі з цитозином.
Пара з цитозином. Пара з цитозином.
І коли ви малюєте таким чином, ви напевно починаєте бачити що це код,
а порядок і послідовність основ у коді фактично несуть
інформацію, що робить вас вами!
Тепер ви знаєте, що у вічній суперечці "біогенетизму і соціогенетизму",
коли люди говорять "біогенетизм", мається на увазі генетика буквально.
Суперечка продовжується. Але ми знаємо напевне, що колір волосся чи усмішка,
схожа на усмішку батьків - закладені в генетичному коді
Це відбувається тому що ця інформація закладена генетично.
Генетика - один з важливих факторів, що робить вас вами.
І це працює не лише для одного виду, але також між видами.
Люди мають більше спільного генетичного матеріалу між собою,
ніж, скажімо, з рослинами.
Але у всіх живих створінь, які нам відомі, є генетична інформація.
Це основа, за допомогою якої відбувається успадковування їхніх характерних рис.
Зараз ви мали б сказати: "Скільки генетичної інформації є у людини?"
І це число або розчарує вас, або навпаки здивує.
Людський геном, а кожен вид має різне число пар основ,
зв'язаних залежно від їхньої складності, хоча й не завжди,
Але людський геном має 6 мільйонів
вибачте, не 6 мільйонів.
6 мільярдів.
6 мільйонів було б невтішно, та навіть 6 мільярдів розчаровує
6 мільярдів пар основ. 6 мільярдів пар основ.
І коли ви маєте повний набір хромосом,
а він саме такий в більшості клітин вашого тіла
не враховуючи статеві клітини, сперму або яйцеклітини.
Це кількість розподілена між 46 хромосомами.
Або я гадаю ви б сказали між 23 парами хромосом.
Розділимо 6 мільярдів на 46, і отримаємо в середньому трохи більше ніж 100 мільйонів.
Я думаю це 100 з гаком мільйонів пар основ хромосом.
І деякі хромосоми є довші, вони досягають понад 200 мільйонів,
а деякі можуть бути коротшими. Це лише в середньому.
Це число комусь з вас може здатись дивовижним.
Ви подумаєте: "Я вважав, шо я просте створіння, я не знав, що все так складно".
6 мільярдів! Це багато основних пар. Дуже багато інформації.
Для інших це може не здатись таким дивовижним. Ви скажете: "Зачекайте,
я можу зберегти стільки ж інформації на карті пам'яті чи жорсткому диску.
Я думав, що я особливий!"
Звичайно ми всі особливі та неповторні.
Але ви скажете: "6 мільярдів основних пар? Я думав, що людина - складний організм"
або щось таке.
Існують різні погляди на ці числа, але варто зазначити, що
це лише приблизна довжина.
Приблизний розмір справжнього людського геному.
Коли ми говоримо про хромосоми,
мається на увазі інший масштаб питання.
Уявіть, як ця частина виглядає, якщо її приблизити
ось тут у нас є
1-2-3-4-5-6-7-8-9-10-11-12- 13-14-15-16-17-18-19...
Тут зображено близько 20 пар основ.
Уявіть якщо б у вас було близько 200 мільйонів цих пар основ.
І потім ви б взяли їх і крутили, допоки
у вас не вийшла ціла хромосома. Це хромосома
І ви говорите,
"Зачекайте, так багато інформації в більшості клітин мого тіла?
Ця інформація має дуже щільно розміщатись"
І тут я можу лише погодитись з вами.
Радіус молекули ДНК дорівнює одному нано-метру.
Це одна мільярдна метра.
Тож ви можете оцінити розмір цієї молекули.
Інформація зберігається дуже щільно.
Але можливо ви побачили коли я замальовував,
чому структура дозволяє відтворювати,
передавати і виражати інформацію.
Уявімо, що вам довелось
розділити всі пари основ на цих сходинках наполовину.
Тож, ви маєте лише половину драбини. Оскільки ви маєте лише половину драбини,
ви можете відтворити іншу половину драбини. Розгляньмо приклад.
Скажімо, я використаю першу літеру щоб позначити кожну з основ.
Скажімо це один з наших
сахарофосфатних хребтів.
Тож це може бути одна зі сторін. Скажімо це аденін,
візьму правильний колір.
Тож ви маєте аденін-аденін, можливо ще трохи аденіну тут.
Можливо ще тут аденін, і трохи тиміну.
Тимін, тимін, тимін ось тут. Додамо гуанін
гуанін, гуанін, гуанін. І трохи цитозину
і ще трохи цитозину.
Отож, у нас є половина драбини
І ви справді можете відтворити іншу половину, тому що ДНК може реплікуватись.
Ця драбина розривається, і кожна основа може відбудувати
варіанти іншої половини.
Або варіанти іншої половини можуть відбудуватись
на вершині тієї половини Тож, як це відбувається?
Через пари основ: аденін завжди в парі з тиміном,
якщо ми говоримо про ДНК.
Тож у вас є А тут, то буде Т на цьому кінці
Т на цьому кінці. Т ось тут, Т ось там.
Якщо у вас Т на тому кінці, то у вас буде А на іншому.
А, А.
Якщо тут у нас гуанін,
то цитозин буде на іншому. Цитозин, цитозин, цитозин.
І якщо у вас є цитозин, то гуанін буде з іншого боку.
Сподіваюсь тепер ви розумієте, як ДНК реплікується.
А згодом ми побачимо, як ця інформація може переходити в
інші форми пов'язаних молекул, та, в кінці кінців, в протеїни
І на завершення погляньмо,
як виглядає молекула ДНК.
Погляньмо на іншу візуалізацію, ось анімаційне зображення
яке допоможе вам краще зрозуміти, що таке подвійна спіраль.
І ви бачите її тут, ви бачите тут сахарофосфатну основу.
Ви бачите цукри і фосфати, які чергуються вздовж хребта.
І потім сходинки драбини це пари основ. Тож це основи,
які відповідають одна одній.
Вони, так би мовити "партнери"
і ви можете бачити ці пари в молекулі.
Це дуже цікаво.
Similar videos:

Introduction to the atom | Chemistry of life | Biology | Khan Academy
Khan Academy
2.7M views 9K likes 438 dislikes 25 Aug 2009100% match






Endoplasmic reticulum and Golgi bodies | Biology | Khan Academy
Khan Academy
727.2K views 4.1K likes 121 dislikes 07 Jan 2014100% match


Diffusion and osmosis | Membranes and transport | Biology | Khan Academy
Khan Academy
2M views 9.1K likes 330 dislikes 08 Feb 2010100% match




Ionic, covalent, and metallic bonds | Chemical bonds | Chemistry | Khan Academy
Khan Academy
2.5M views 9.4K likes 395 dislikes 26 Aug 2009100% match



Overview of glycolysis | Cellular respiration | Biology | Khan Academy
Khan Academy
2.3M views 8.5K likes 335 dislikes 10 Dec 2009100% match




More on orbitals and electron configuration | Chemistry | Khan Academy
Khan Academy
1.4M views 3.1K likes 136 dislikes 25 Aug 2009100% match



Elements and atoms | Atoms, compounds, and ions | Chemistry | Khan Academy
Khan Academy
3.7M views 9.6K likes 435 dislikes 31 Jul 2011100% match








Krebs / citric acid cycle | Cellular respiration | Biology | Khan Academy
Khan Academy
4.8M views 28.4K likes 756 dislikes 11 Dec 2009100% match



Oxidation and reduction in cellular respiration | Biology | Khan Academy
Khan Academy
523.5K views 1.3K likes 35 dislikes 09 Dec 2009100% match


Valence electrons and bonding | Periodic table | Chemistry | Khan Academy
Khan Academy
483.3K views 587 likes 63 dislikes 18 Jun 2014100% match

Oxidation and reduction review from biological point-of-view | Biomolecules | MCAT | Khan Academy
Khan Academy
610.3K views 1.4K likes 30 dislikes 09 Dec 2009100% match


ATP: Adenosine triphosphate | Energy and enzymes | Biology | Khan Academy
Khan Academy
654.7K views 1.9K likes 83 dislikes 05 Jun 2014100% match

Representing structures of organic molecules | Biology | Khan Academy
Khan Academy
1.6M views 4K likes 106 dislikes 21 Jul 2010100% match




Electronegativity | Atomic structure and properties | AP Chemistry | Khan Academy
Khan Academy
812.7K views 3.3K likes 197 dislikes 13 Jun 2014100% match


Groups of the periodic table | Periodic table | Chemistry | Khan Academy
Khan Academy
460K views 923 likes 81 dislikes 21 Dec 2014100% match

Orbitals | Electronic structure of atoms | Chemistry | Khan Academy
Khan Academy
2.3M views 5.4K likes 295 dislikes 25 Aug 2009100% match




Introduction to kinetics | Energy and enzymes | Biology | Khan Academy
Khan Academy
742.7K views 1.2K likes 45 dislikes 03 Sep 2009100% match


DNA replication and RNA transcription and translation | Khan Academy
Khan Academy
2.5M views 14.2K likes 685 dislikes 10 Dec 201441% match

Variation in a Species
Khan Academy
481.1K views 1.3K likes 71 dislikes 23 Sep 200931% match




Natural Selection and the Owl Butterfly
Khan Academy
377.5K views 891 likes 43 dislikes 21 Sep 200930% match




Chromosomes, Chromatids, Chromatin, etc.
Khan Academy
1.5M views 7.1K likes 271 dislikes 23 Sep 200930% match




Sodium-potassium pump | Cells | MCAT | Khan Academy
Khan Academy
1.1M views 3K likes 141 dislikes 11 Feb 201028% match



Introduction to Heredity
Khan Academy
1.5M views 5.4K likes 255 dislikes 30 Sep 200928% match



Scale of the small | Scale of the universe | Cosmology & Astronomy | Khan Academy
Khan Academy
346.6K views 544 likes 13 dislikes 19 May 201128% match


Vector transformations | Matrix transformations | Linear Algebra | Khan Academy
Khan Academy
338K views 689 likes 19 dislikes 20 Oct 200928% match


Scale of the galaxy | Scale of the universe | Cosmology & Astronomy | Khan Academy
Khan Academy
246.4K views 741 likes 17 dislikes 17 Nov 201028% match


Cancer | Cells | MCAT | Khan Academy
Khan Academy
831.1K views 3.1K likes 138 dislikes 29 Sep 200928% match



ATP: Adenosine Triphosphate
Khan Academy
774.9K views 2.4K likes 65 dislikes 08 Dec 200928% match


How to Build A Survival Shelter In The Woods or The Wild
Survival Techniques
1.5K views 19 likes 1 dislikes 10 Jun 201727% match



Conjugate acids and bases
Khan Academy
656.9K views 1.8K likes 123 dislikes 08 Sep 200927% match




Settings Privacy About Contact Donate